Кожна наша зустріч з переселенцями – це безліч історій, які проймають до глибини душі своєю сміливістю, відвагою і болем. Це багато сліз, багато любові і обіймів. Кожна їхня життєва історія проходить через нас і закарбовується у наших серцях. Ми продовжуємо цикл історій людей, які були змушені через війну покинути свій рідний дім. Черговою є розповідь про дівчину, яка вже вдруге була змушена покинути свій дім через вторгнення російських окупаційних військ на територію України. Цей травмуючий досвід не пройшов для неї безслідно. Від стресу дівчина схудла більш ніж на 10 кг буквально за декілька днів. Наразі психологи Мальтійської служби надають їй професійну допомогу.
Тетяна (ім’я змінено) родом з Луганщини. Цей регіон знаходиться під російською окупацією з 2014 року. 9 років тому, втікаючи від війни, дівчина змушена була покинути свій дім та переїхати до Харкова. Проте 24 лютого 2022 року російські окупаційні війська перетнули кордон Харківської області та частково окупували регіон. Саме місто окупації не зазнало, але тут розгорнулися запеклі бої. Не маючи змоги прорватися у сам Харків, росіяни зафіксували свої позиції в навколишніх селах та масово обстрілювали місто з артилерії та авіації.
Ховаючись від постійних авіаударів Тетяна разом з чоловіком та з ще одним незнайомцем провели у підвалі понад двох тижнів. Це був підвал гуртожитку Харківського інституту, де вона жила та навчалася до війни.
“У підвалі ми, майже, жили. Було дуже лячно. Особливо, я боялася звуків вибухів та пролітаючих поблизу літаків”, – розповідає Тетяна.
З перших днів війни Тетяна почала втрачати вагу на фоні стресу. Вона розуміла, що в такому стані довго не витримає. А тому активно шукала шляхи евакуації з Харкова.
У перші тижні війни евакуаційні автобуси та поїзди, які вивозили людей з міста, були переповнені пасажирами. Декому доводилося долати майже 1000 км стоячи, бо змоги сісти в транспорті вже не було. Люди ночували на вокзалах та автобусних зупинках, чекаючи на евакуацію. Але найстрашніше те, що будь-яке масове скупчення людей на вулиці чи в транспорті були легкими мішенями для ворогів.
Усвідомлюючи всю небезпеку, Тетяна звернулася до знайомих волонтерів, щоб ті допомогли їй з евакуацією. Дівчина вже вдруге покидала дім, а тому намагалася взяти з собою якомога більше речей, бо не знала, чи ще коли-небудь повернеться назад. Сумки, розповідає Тетяна, вона буквально тягла в зубах, бо руки вже були зайняті. Їхали вони складним та довгим шляхом, під масованими обстрілами. Проте, на щастя, Тетяні з коханим вдалося добратися до Львова.
“Спочатку у Львові я потрапила в гуртожиток для переселенців. Умови там були жахливі. Багато людей, нас не було де поселити. Ми з хлопцем вирішили тоді, що мусимо знайти роботи, аби оплачувати власне житло. Все вдалося — зараз працюємо і сплачуємо за житло. Я до того ж продовжую навчання онлайн”, – розповідає Тетяна.
Від постійного та сильного стресу вона втратила понад 10 кг. Те, як вона виглядала раніше на фотографіях та зараз просто вражає. Емоційно стабілізуватися та подолати цей стрес Тетяні сьогодні допомагають психологи Мальтійської служби допомоги.
Зазначимо, 6 вересня 2022 року Збройні сили України провели великий контрнаступ, в ході якого деокупували, майже, всю Харківську область. Проте масовані обстріли Харкова з російського кордону досі продовжуються.
Читайте також
Історії переселенців: “Почалися сильні бої та обстріли, ми розвернулися і просто їхали у невідомість на захід України”
Історії переселенців: “Те, що бачила я та мої діти, я нікому не побажаю”
Історії переселенців: “нам треба вибиратися з Маріуполя – якщо сьогодні не поїдемо, то не виберемося вже ніколи”
«Я молюся весь день», – бабця Ніна, яка дивом вижила під час ракетного обстрілу на Харківщині