Команда психологів Мальтійської служби разом з рятувальниками та медиками одними з перших приходять на допомогу потерпілим від ракетних обстрілів українцям.
З початку війни Мальтійська cлужба допомоги впровадила проєкт «Відповідь на кризову ситуацію в Україні й за її межами». Психологи служби працювали на різних локаціях, де проживали переселенці. Згодом, після перших ракетних обстрілів Львова, була сформована група «швидкого реагування», яка й виїжджає на місця вибухів.
Під час трагедії на Сихові в останні дні 2023 року психологи організації теж надавали екстрену психосоціальну допомогу.
“Страх, плач, істерика, панічні прояви й ступор – це ті емоційні стани, в яких у більшості випадків перебували мешканці пошкодженого будинку. Люди в кризових ситуаціях тимчасово втрачають відчуття безпеки та довіри. Тому, в перші години ми самі підходили до постраждалих, коли бачили у них схвильованість, дезорієнтованість чи паніку, – розповідає психологиня Ірина Александрович. – Залежно від стану, в якому були потерпілі, ми використовували різні методи допомоги. При треморі та панічних проявах – вправи для напруження та розслаблення м’язів, дихальні практики. При плачі – присутність та активне слухання”.
Фахівці надавали невідкладну допомогу й людям, які переживали стрес через втрату рідних. “Перемкнути людину на стан “тут і зараз”, розмови та дихальні техніки для врівноваження нервової системи – це те, що допомагало вивести людину зі стресового стану, – зазначає психологиня.
Не менш важливий момент, за словами фахівчині Мальтійської служби, це рекомендації для родичів, друзів та усіх, хто хоче підтримати потерпілих у кризових ситуаціях.
Пам’ятаймо, що у таких ситуаціях не варто говорити поширених фраз, які не мають смислового навантаження. Наприклад “тримайся”, “ти сильний/а” чи “все буде добре”. Замість них краще казати – “я з тобою тут, я поруч”, “я співчуваю”. А якщо хочеться обняти людину, то обов’язково варто спитати дозволу.
Дуже часто у таких ситуаціях буває, що людина емоційно “провалюється” і ситуація стає неконтрольована. Тоді варто переключити її на конкретні дії. Попросити щось подати, описати, що є навколо й так далі.
“Час надання психологічної допомоги потерпілим не обмежується кількома годинами. До прикладу, на вул. Стрийській у Львові (де російськими ракетами були зруйновані будинки) команда фахівців Мальтійської служби працювала та надавала супровід постраждалим протягом місяця. Люди приходили до нашого намету за допомогою, підтримкою і порадами. На таких локаціях ми завжди залишаємо візитки та буклети, щоб за необхідності мешканці могли сконтактувати з нами”, – каже Ірина.
Зазначимо, перша психологічна допомога в кризових ситуаціях – не менш важлива, аніж медична. Якщо її вчасно не надати, у людини можуть розвиватись порушення сну, панічні атаки, підвищений артеріальний тиск, якого не було до травмуючої події, часті головні болі, розлади шлунково-кишкового тракту, швидка втомлюваність. При виявленні таких симптомів обов’язково варто звертатись за допомогою до спеціаліста.
